Друга життя КоКоКо

.

Переїзд «КоКоКо» – одна з найбільш значущих подій сезону, якщо не всього року. І справа тут не тільки в особистостях власників. За три роки свого існування, «КоКоКо» став свого роду візитною карткою гастрономічного Петербурга – місцем, куди прийнято запрошувати людей, вперше опинилися в місті.

У готелі W «КоКоКо» зайняв місце ресторану Алена Дюкасса miX in St. Petersburg – заклад французького маестро виявилося так і не прийнято петербурзької публікою. Зате «КоКоКо» забитий під зав’язку з самого першого дня роботи на новому місці.

Дизайн балансує на межі кітчу і високих матерій, своєрідно обігруючи російські мотиви. Величезні дзеркала, люстри, спіймані в клітку, фантасмагоричне панно, грає всіма відтінками золотого – начебто непоєднувані елементи інтер’єру ідеально підходять і готелю W, і страв, які виявляються на столах у публіки.

Частина старих хітів перекочувала в новий «КоКоКо» практично без змін. Знаменитий десерт «Мамин улюблений квітка», подається на кахельної плитці, «Сніданок туриста» в обпаленої консервній банці, строганина з сала з яскравою палітрою соусів – без цих страв «КоКоКо» представити вже неможливо.

Новинки меню, втім, теж претендують на звання нових instagram-зірок: тартар з яловичини, який накривають м’яким козячим сиром і жовтком, на перший погляд не відрізнити від яєчні, вінегрет стає супом, а медовик, що виглядає як соти, доповнюють морозивом з бджолиного воску.

Із серйозних нововведень варто відзначити сніданки. Млинці Black Russian, пшеная каша a la карбонара і ледачі картопляні вареники – все це скоріше історія для туристів, але від цього вона не стає менш цікавою.

Але головне в «КоКоКо» – ідеальний симбіоз унікальною для міста кухні і нової локації. Ресторан, став по-справжньому парадним, тепер сприймається зовсім інакше: все-таки творчим експериментам Ігоря Гришечкина куди більше підходить не цокольний поверх на Некрасова, а ставна близькість Ісаакіївського собору.

Середній рахунок – 2000 рублів.

Comments are closed.