Формально, інтер’єр Jerome змінився лише косметично, але величезна оранжерея, що розкинулася на стінах, повністю змінює сприйняття ресторану. Асоціації з бургерами, шавермой та іншим джанк-фудом, яким тут бавилися до недавнього часу, відходять у минуле.

Антоніо Фреза, який починав з канонічної італійської кухні в «Пробці» на Бєлінського, а потім експериментував у Barbaresco і, особливо, в Barberini, вийшов на новий виток свого розвитку. Тонкі поєднання смаків глазурованого баклажана, буратти і мармеладу з томатів, переосмислення класики, начебто вітелло, в якому соусу «Тонатто» акомпанує свіжий тунець блюфин або несподівані авторські знахідки – наприклад, різотто з устрицею і лаймом – це, безумовно, цікавіше всіх експериментів, які Арам Мнацаканов влаштовував за цією адресою.

Через деякий час в меню Jerome з’явився розділ тапасов, з допомогою яких найпростіше починати знайомство з оновленою концепцією ресторану. Для цього ідеально підійде місцева варіація тако – з гуакамоле, крабом і піко-де-гальо, а також тартар з креветок з настільки гострим, настільки і витонченим зеленим гаспачо.

Окремо варто відзначити десерти. Чотири бронебійних поєднання смаків, починаючи з «Снікерса» з арахісового морозива, мусу і солоної карамелі, і закінчуючи морквяним тортом з ганашем і маскарпоне, наочно показують філософію Антоніо Фреза. Який, розщеплюючи звичні смаки і ледь вловиме експериментуючи з текстурами, примудряється подарувати начебто знайомих страв абсолютно нове життя.

Середній рахунок 1500 рублів