Свої регіональні бренди є і в Росії, вони у всіх на слуху: тульські пряники, астраханські кавуни, краснодарський рис, вологодське масло – немає в країні людини, які не чула б про цих продуктах. Однак поки що це одиничні випадки, робота з якими не завжди поставлена на професійні рейки.

А між тим тут величезний потенціал. Майже скрізь є цікавий продукт і часто не один. Він міг би стати обличчям свого регіону, принісши йому популярність і гроші, а споживачам – нові гастрономічні відкриття. Виявленням таких кулінарних ендеміків займається Національна асоціація регіональних продуктів (НАРП).

«Зараз у нас в роботі вже 9 регіонів – розповів «Гастроному» президент НАРП Іван Меркулов. – Ми ведемо планомірну діяльність по створенню не просто окремих компаній, а цілої індустрії. У регіональних продуктів є важлива складова – це кооперація між собою малих виробників».

Робота йде на рівні глав регіонів, які охоче підтримують ініціативу. Спочатку виявляються «кандидати в бренди» – продукти, які могли б стати кулінарним особою рідного регіону. Потім починається тестування, мета якого зрозуміти, наскільки ринку цікаво пропозицію. На основі отриманих даних приймається рішення: розвивати вибраний продукт або продовжувати пошуки далі.

«Кандидати в бренди» знаходяться найрізноманітніші. Так, наприклад, у Тверській області це пожарська котлета, в Чувашії – пиво, завдяки якому тут можна створити цілий пивний кластер. Дуже цікава річ – калузьке тісто. Це солодкість, яка була популярна років сто тому. Після революції її рецепт загубився і зараз тільки ентузіасти-краєзнавці пам’ятають про це ласощі.

Не всі потенційні бренди лежать на поверхні. Так, наприклад, Ставропольський край поки начебто не прогримів на світовий гастрономічної арені. Але якщо копнути глибше, то можна відшукати тут таку цікаву річ, як хліб, що нагадує чіабатту. А в Адигеї може добре «вистрілити» знаменитий в цьому регіоні адигейський часник.

«Ми створюємо інвестиційно цікаві історії – пояснив пан Меркулов. – Це може бути як створення підприємств з нуля, так і реконструкція вже існуючих. Ми хочемо розробити стандарти, за якими дана продукція буде вироблятися, так, як це вже зроблено в Європі. У таких продуктів є величезний ресурс, у регіонів – великий потенціал. Думаю, через рік-два ця історія отримає закінчені риси».